-
1 ваши дома?
adjcolloq. vai jūsējie [ir] mājās? -
2 ваш
ваш (ваша, ваше, ваши ) (δικός) σας это \ваша книга? δικό σας είναι αυτό το βιβλίο; \ваша мать η μητέρα σας \ваш отец о πατέρας σας \ваши до машние οι δικοί σας где \ваши чемоданы? πού είναι οι βα λίτσες σας;* * *(ваша, ваше, ваши)э́то ваша кни́га? — κό σας είναι αυτό το βιβλίο
ваш оте́ц — ο πατέρας σας
ваши дома́шние — οι δικοί σας
где ваши чемода́ны? — που είναι οι βαλίτσες σας
-
3 Ваш
1.1) ( относящийся к вам) vostro2) ( вежливая форма) Suo2.* * *мест. притяж.(ваша, ваше, ваши) il vostro, di voi; il Suo ( вежливая форма); di Lei ( вежливая форма)ваша взяла — ammetto, l'avete vinta voi
* * *adjgener. suo (в вежливой форме) -
4 ваш
1.1) ( относящийся к вам) vostro2) ( вежливая форма) Suo2.* * *мест. притяж.(ваша, ваше, ваши) il vostro, di voi; il Suo ( вежливая форма); di Lei ( вежливая форма)ваша взяла — ammetto, l'avete vinta voi
* * *adjgener. vs. (îò vostro), suo, vostro -
5 ваш
155 М м. (\ваша, \ваше, \ваши)1. teie (oma); это \ваша книга see on teie raamat, эта книга теперь \ваша see raamat on nüüd teie oma, как поживает \ваш поэт? kuidas (siis ka) teie luuletajal läheb v luuletaja käsi käib? \ваше благородие van. teie ausus, \ваше сиятельство van. teie hiilgus, \ваше превосходительство van. teie ekstsellents;2. МС\ваше с. неод. (без мн. ч.) kõnek. teie oma v jagu; это \ваше see on teie oma v jagu, я знаю не больше \вашего ega minagi rohkem tea kui teie;3. МС\ваши мн. ч. од. kõnek. teie omad, teie rahvas; \ваши сегодня дома? kas teie rahvas v omad on täna kodus? привет \вашим tervitus kodurahvale v kodustele; ‚это (не) \ваше дело kõnek. see on (pole) teie asi;знаем мы \вашего брата kõnek. küll me teid juba tunneme;и нашим и \вашим kõnek. tahab kõigiga hea olla -
6 как
1. нареч.1. (каким образом. в какой степени и т. п.) howя не знаю, как он это сделал — I don't know how he did it
вы не знаете, как он устал — you don't know how tired he is
как (ваши) дела? — how are you getting on?; how are things? разг.
как пройти (на, в, к)? — can you tell me the way (to)?
как вам не стыдно! — you ought to be ashamed (of yourself)!; for shame!
2. (при вопросе о названии, содержании и т. п.) whatкак ваше имя?, как вас зовут? — what is your name?
3. (при выражении возмущения, удивления) whatкак, он ушёл? — what, he has already gone?
4.:как ни, как... ни — however; ( с глаголом) however hard / much; (при кратк. прил.) as ( с инверсией):
как ни поздно — however late it is; no matter how late it is
как он ни старался — try as he would, however hard he tried
5. (с будущим соверш. при выражении внезапности) suddenly, all of a suddenкак он вскочит! — suddenly, или all of a sudden, he jumped up
6. (в относит. предложениях) = как II 1♢
как бы не так! — not likely!; nothing of the kind!как бы то ни было — however that may be, be that as it may
2. союзкак сказать — how shall I put it, how shall I say
1. (при сравнении; в качестве) as; ( подобно) likeон поступил, как вы сказали — he did as you told him
он говорит по-английски как англичанин — he speaks English like an Englishman*
как пойдёшь, зайди за мной — call in for me when you go
прошло два года, как мы познакомились — it's two years since we first met
3.:после того как — since:
прошло два года после того, или с тех пор, как он уехал — it's two years since he left
в то время, как — while:
он вошёл в то время, как они читали — he came in while they were reading
до того как — till, until
тогда как, между тем как, в то время как ( при противопоставлении) — whereas, while:
он уехал, тогда как, или между тем как, или в то время как, она осталась — he went away whereas / while she remained
он видел, как она ушла — he saw her ho
5. (с сослагат. накл.):боюсь, как бы он не опоздал — I am afraid (that) he may be late
♢
как..., так и — both... and:как армия, так и флот — both the army and the navy; the army as well as the navy
как раз — just, exactly
как раз то — the very thing; that's just the ticket разг.
как раз то, что мне нужно — just what I want, the very thing I want
как будто, как бы — as if, as though
это было как бы ответом (дт.) — it was, as it were, a reply (to), it w as a kind of reply (to)
как только — as soon as; the moment...
как попало — ( небрежно) anyhow; any old way; (в беспорядке, панике) helter-skelter
-
7 идти
и Итти1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.* * *1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го
де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що
[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)
иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́
\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить
\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)
\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)
\идти ти́ на что — іти́ на що
идёт снег — іде́ (па́дає) сніг
на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що
не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить
разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб
2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́тидни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)
3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники
4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися -
8 Разговор по телефону
PuhelinkeskusteluПервой репликой отвечающего не может быть слово «алло». Обычно называют свои имя и фамилию. При деловых разговорах отвечающий на звонок называют учреждение или фирму. Иван Петров (первая реплика отвечающего). -
9 ТОСТЫ
@Я предлагаю тост за...propose a toast to...@Хочу предложить/ произнести тост за... @Я хотел бы поднять бокал за/ выпить за... @Я поднимаю бокал за...I raise my glass to...@Давайте выпьем за...Let's drink to/ Let's toastвас - Here's to you...ваше здоровье - your health ваши успехи - your success хозяйку дома - our hostess наших гостей - our guests тех, кто в море - those who are not/cannot be here with us мир и дружбу между нашими народами - peace and friendship between/ among (depending on how many people are involved!) our peoples! @В добрый час!To the success of (whatever project)/Good luck! ( If seeing someone off)/All the best!@С днем рождения!Happy Birthday!@До дна!Bottoms up!@На посошок!One for the road!@***тж. см. ОТВЕТЫ НА ТОСТЫ, ОБРАЗЦЫ ТОСТОВ -
10 Давайте выпьем за...
Let's drink to/ Let's toastвас - Here's to you...ваше здоровье - your health ваши успехи - your success хозяйку дома - our hostess наших гостей - our guests тех, кто в море - those who are not/cannot be here with us мир и дружбу между нашими народами - peace and friendship between/ among (depending on how many people are involved!) our peoples!Русско-английский словарь переводчика-синхрониста > Давайте выпьем за...
-
11 дело
[délo] n. (pl. дела)1.1) lavoro (m.), occupazione (f.), affare (m.), attività (f.)"Много у вас дела? - спросил Обломов?" (И. Гончаров) — "Avete molto da fare?; - chiese Oblomov" (I. Gončarov)
2) questione (f.)считать что-л. своим делом — considerare proprio compito
3) (colloq.) cosa giusta"Не плачь, я дело говорю" (А. Грибоедов) — "Non piangere, sto dicendo una cosa giusta" (A. Griboedov)
"Послушай, Архип, не дело ты затеял" (А. Пушкин) — "Stammi a sentire Archip, ti sei invischiato in una cosa sbagliata" (A. Puškin)
4) professione (f.), occupazione (f.)5) negozio (m.), ditta (f.)6) (giur.) causa (f.)7) dossier (m.), incartamento (m.), fascicolo (m.); atti (pl.), pratica (f.)личное дело — dossier (m.), fascicolo personale
"Я видел его в деле" (М. Лермонтов) — "Lo vidi in azione (in combattimento)" (M. Lermontov)
9) fatto (m.), avvenimento (m.)"дела давно минувших дней" (А. Пушкин) — "Si tratta di eventi del tempo che fu" (A. Puškin)
"дело под вечер, зимой" (Н. Некрасов) — "Accadde verso sera, d'inverno" (N. Nekrasov)
10) situazione (f.), stato di cose"дела на фронте очень тяжёлые" (А. Толстой) — "La situazione al fronte è molto pesante" (A. Tolstoj)
11) (+ agg., come pred.) cosa (f.), fenomeno (m.)естественное дело, что... — è naturale che...
2.◆иметь дело с + strum. — avere a che fare con
я знаю, с кем я имею дело! — conosco i miei polli!
по сути дела — tutto sommato (in ultima analisi, in sostanza)
то ли дело... — è molto meglio
"То ли дело, братцы, дома" (А. Пушкин) — "Molto meglio starsene a casa" (A. Puškin)
дело в том, что... (а дело было так) — si dà il caso che
3.◇делу время, потёхе час — ogni cosa a suo tempo
-
12 марке
марке1. марка; знак оплаты почтовых и гербовых сборовПочтовый марке почтовая марка;
куд копейкаш марке шестикопеечная марка;
маркым погышо коллекционер марок;
маркым погаш коллекционировать марки.
Письма ӱмбалан кум маркым пижыктыме да «срочный» манын возымо. А. Мусатов. На письмо приклеены три марки и написано «срочное».
– Маркыланда теве окса. А. Юзыкайн. – Вот деньги за ваши марки.
2. марка (изделийым ыштен лукмо верым ончыктышо клеймо, тамга)Завод марке марка завода;
фабрик марке фабричная марка.
Сылне ӱдыр, сай чиеман, заграничный марке шӧртньӧ шагатан. С. Вишневский. Красивая девушка, хорошо одетая, в золотых часах заграничной марки.
У марке новая марка.
Пӧрт леведаш сай марке битум кӱлеш. Для покрытия крыши дома нужен битум хорошей марки.
-
13 ОТДЫХ
См. также в других словарях:
Чума на оба ваши дома! — У этого термина существуют и другие значения, см. Чума на оба ваши дома (значения). Смерть Меркуцио друга Ромео, Эдвин Остин Эбби, 1904. Чума на оба ваши дома! (англ. … Википедия
Чума на оба ваши дома! (пьеса) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чума на оба ваши дома (значения). Чума на оба ваши дома! Жанр: пьеса Автор: Григорий Горин Язык оригинала: русский Год написания … Википедия
Чума на оба ваши дома (значения) — Чума на оба ваши дома! крылатая фраза из трагедии «Ромео и Джульетта» Уильяма Шекспира. Чума на оба ваши дома! пьеса 1994 года Григория Горина. Чума на оба ваши дома детектив британской писательницы Сюзанны Грегори … Википедия
Расстрел Белого Дома — Противостояние ветвей власти в России Танки таманской дивизии с офицерскими экипажами расстреливают Дом Советов России. Дата 21 сентября 4 октября 1993 года … Википедия
Расстрел Дома Советов — Противостояние ветвей власти в России Танки таманской дивизии с офицерскими экипажами расстреливают Дом Советов России. Дата 21 сентября 4 октября 1993 года … Википедия
Я плюю на ваши могилы — I Spit on Your Grave … Википедия
Тропический циклон Ваши — Спутниковый снимок тропического циклона Ваши. 16 декабря 2011 года Тропический циклон «Ваши» (англ. Washi, имя PAGASA Sendong) активный тропический … Википедия
Чобиты — Обложка первого диска российского издания «Чобитов». ちょびっツ (Тёбитцу) Chobits (англ.) Жанр комедия, романтика, этти, фантастика Манга … Википедия
SimCity 4: Rush Hour — Стиль этой статьи неэнциклопедичен или нарушает нормы русского языка. Статью следует исправить согласно стилистическим правилам Википедии … Википедия
Гусев, Андрей Германович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Гусев. В Википедии есть статьи о других людях с именем Гусев, Андрей. Андрей Гусев … Википедия
Титов, Вячеслав Александрович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Титов. Вячеслав Титов … Википедия